Советы юриста

Советы юриста (26)

Кому достанется отцовская квартира? — Дочь в настоящее время прописана у матери. Отец проживает один в неприватизированной квартире. Перейдет ли она к дочери после смерти отца? — Нет, потому что дочь не прописана в отцовской квартире. Это жилье относится к государственному жилому фонду и после смерти нанимателя перейдет в полное распоряжение соответствующих государственных органов. Чтобы квартира все-таки досталась дочери, отец должен прописать ее у себя либо приватизировать жилье и составить завещание. Если нет завещания... — Я проживаю в квартире, приватизированной моим мужем, который недавно умер, не оставив завещания. Его дети от первого брака уже взрослые и жильем обеспечены. Когда я обратилась в государственную нотариальную контору, чтобы переоформить квартиру на себя, мне сказали,что для этого необходимо согласие детей. Правомерны ли такие действия нотариуса? — Да, правомерны. Поскольку ваш муж приватизировал квартиру на свое имя,то он являлся единственным собственником этого жилья. И так как он не оставил завещания,то в данном случае имеет место наследование по закону. А в соответствии со ст.529 Гражданского кодекса Украины при наследовании по закону и жена умершего, и его дети являются наследниками первой очереди, причем в равных долях. Таким образом, дети вашего покойного супруга имеют такое же право на его имущество, как и вы. Потому переоформить квартиру на свое имя вы сможете в том случае, если другие наследники откажутся от наследства в вашу пользу. По закону такие отказы должны быть удостоверены нотариусом
Раніше ми знали тільки про наявність державних нотаріальних контор. Сьогодні в Вінниці працює много приватних нотаріусів, 3 державних нотаріальних контори та державний нотаріальний архів.

У чому позитивні сторони цього?


В зв’язку з тим, що тільки державні нотаріуси мають право оформляти спадщину, в державних конторах великі черги. Тому громадяни часто звертаються для вчинення всіх інших нотаріальних дій до приватних нотаріусів, де можна без черги і швидко оформити всі документи.
Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. приватні нотаріуси вчиняють ті самі нотаріальні дії, що і державні, за винятком дій, передбачених Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна; видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; видачі свідоцтва виконавцю заповіту в разі, якщо заповідач не призначив виконавця заповіту.
Люди змирились з поняттям: якщо приватний, значить дорогий.
Різниця в оплаті не така і велика. Мито, що справляється державним та приватним нотаріусом за вчинення нотаріальної дії, однакове. У державних конторах оплачуються ще додаткові послуги правового характеру та технічного характеру. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між приватним нотаріусом та громадянином чи юридичною особою.
Ми звикли до того, що заповіт складається особами похилого віку, або невиліковно хворими. Чи є вікові обмеження по цьому питанню?
Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, тобто особа, яка досягла повноліття, усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або декілька фізичних осіб, юридичних осіб; може позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. На бажання заповідача заповіт може посвідчуватись при свідках.
Обов’язковою є присутність не менше двох свідків у таких випадках:
1) якщо заповідач не може самостійно прочитати заповіт;
2) якщо заповіт посвідчується службовими особами (головними лікарями, директором будинку для осіб похилого віку та інвалідів, капітанами суден, начальником місця позбавлення волі, начальником слідчого ізолятора тощо).
Хто має право бути свідками при складанні заповіту?
Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю, які можуть прочитати та підписати заповіт. Члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом, самі спадкоємці за заповітом та нотаріус або інша посадова чи службова особа, що посвідчує заповіт, свідками виступати не можуть. Чи існують сьогодні нові форми заповіту?
Звісно, це, наприклад, заповіт подружжя, який є новелою в цивільному законодавстві (ст. 1243 ЦК). Подружжя може скласти заповіт на спільне сумісне майно (квартиру, будинок, автомобіль тощо). В заповіті вказується конкретне майно, яке заповідається. При житті чоловіка та дружини кожний з них може скасувати заповіт. У випадку смерті одного подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, і другий з подружжя, що пережив, не має права відмовитися від заповіту, продати або іншим чином відчужити це майно. Після смерті другого з подружжя майно переходить у власність спадкоємця за заповітом.
Ще однією новелою законодавства є секретний заповіт (ст. 1349 ЦК). Цей заповіт нотаріус посвідчує , не ознайомлюючись з його змістом. Особа, яка складає секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусу, і ставить на ньому свій підпис. Особливо важливим є те, щоб цей заповіт був складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало не зрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини. Нотаріус, у разі одержання повідомлення про смерть заповідача, призначає день і час оголошення заповіту, повідомивши про це членів сім’ї та родичів заповідача, якщо йому це відомо, або робить повідомлення в пресі.
В разі будь-яких причин, може заповідач скасувати заповіт?
В будь-який час, скасувати і скласти новий, не зазначаючи при цьому причин зміни чи скасування. Це його право, яке може бути здійснене тільки ним особисто. Чи завжди заповіт посвідчується нотаріусом?
Не завжди, наприклад, в населених пунктах, де немає нотаріусів, заповіт посвідчується уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування (крім секретних заповітів). Крім того, якщо людина перебуває на лікуванні в лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі, заповіт може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем; якщо людина перебуває в будинку для осіб похилого віку та інвалідів заповіт посвідчується директором або головним лікарем цього будинку. Під час плавання на морському судні, річковому судні, що ходить під прапором України, заповіт може бути посвідчений капітаном цього судна. Якщо особа відбуває покарання у виді позбавлення волі, заповіт посвідчується начальником місця позбавлення волі; особи, яка тримається під вартою – начальником слідчого ізолятора. Заповіт військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) частини, з’єднання, установи військово-навчального закладу. Заповіти, посвідчені такими посадовими та службовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
Якщо особа знаходиться в місцях позбавлення волі (в слідчому ізоляторі), чи може він що-небудь засвідчувати у нотаріуса?
Такі дії, як заповіт і довіреність, можуть бути посвідчені начальником місця позбавлення волі (слідчого ізолятора) (ст. 1252, 245 ЦК). Якщо громадянин, що перебуває у місцях позбавлення волі, захоче продати або подарувати належне йому нерухоме або рухоме майно, звичайно, нотаріус в тюрмі посвідчувати такий договір не буде. Для цього видається довіреність уповноваженій особі, яка буде представляти його інтереси у нотаріуса. А якщо необхідно засвідчити підпис на заяві – викликають нотаріуса. Які дії може вчиняти іноземець?
Будь-які дії, що не заборонені чинним законодавством. Для іноземців є обмеження у придбанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Продолжение следует
Раніше ми знали тільки про наявність державних нотаріальних контор. Сьогодні в Вінниці працює біля 40 приватних нотаріусів, 3 державних нотаріальних контори та державний нотаріальний архів. У чому позитивні сторони цього? В зв’язку з тим, що тільки державні нотаріуси мають право оформляти спадщину, в державних конторах великі черги. Тому громадяни часто звертаються для вчинення всіх інших нотаріальних дій до приватних нотаріусів, де можна без черги і швидко оформити всі документи. Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. приватні нотаріуси вчиняють ті самі нотаріальні дії, що і державні, за винятком дій, передбачених Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна; видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; видачі свідоцтва виконавцю заповіту в разі, якщо заповідач не призначив виконавця заповіту. Люди змирились з поняттям: якщо приватний, значить дорогий. Різниця в оплаті не така і велика. Мито, що справляється державним та приватним нотаріусом за вчинення нотаріальної дії, однакове. У державних конторах оплачуються ще додаткові послуги правового та технічного характеру. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між ними та громадянином чи юридичною особою. Ми звикли до того, що заповіт складається особами похилого віку, або невиліковно хворими. Чи є вікові обмеження по цьому питанню? Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, тобто особа, яка досягла повноліття, усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або декілька фізичних осіб, юридичних осіб; може позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. На бажання заповідача заповіт може посвідчуватись при свідках. Обов’язковою є присутність не менше двох свідків у таких випадках: 1) якщо заповідач не може самостійно прочитати заповіт; 2) якщо заповіт посвідчується службовими особами (головним лікарем, директором будинку для осіб похилого віку та інвалідів, капітаном судна, начальником місця позбавлення волі, начальником слідчого ізолятора тощо). Хто має право бути свідками при складанні заповіту? Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю, які можуть прочитати та підписати заповіт. Члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом, самі спадкоємці за заповітом та нотаріус або інша посадова чи службова особа, що посвідчує заповіт, свідками виступати не можуть. Чи існують сьогодні нові форми заповіту? Звісно, це, наприклад, заповіт подружжя, який є новелою в цивільному законодавстві (ст. 1243 ЦК). Подружжя може скласти заповіт на спільне сумісне майно (квартиру, будинок, автомобіль тощо). В заповіті вказується конкретне майно, яке заповідається. При житті чоловіка та дружини кожний з них може скасувати заповіт. У випадку смерті одного подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, і другий з подружжя, що пережив, не має права відмовитися від заповіту, продати або іншим чином відчужити це майно. Після смерті другого з подружжя майно переходить у власність спадкоємця за заповітом. Ще однією новелою законодавства є секретний заповіт (ст. 1349 ЦК). Цей заповіт нотаріус посвідчує , не ознайомлюючись з його змістом. Особа, яка складає секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусу, і ставить на ньому свій підпис. Особливо важливим є те, щоб цей заповіт був складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало не зрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини. Нотаріус, у разі одержання повідомлення про смерть заповідача, призначає день і час оголошення заповіту, повідомивши про це членів сім’ї та родичів заповідача, якщо йому це відомо, або робить повідомлення в пресі. В разі будь-яких причин, може заповідач скасувати заповіт? В будь-який час, скасувати і скласти новий, не зазначаючи при цьому причин зміни чи скасування. Це його право, яке може бути здійснене тільки ним особисто. Чи завжди заповіт посвідчується нотаріусом? Не завжди, наприклад, в населених пунктах, де немає нотаріусів, заповіт посвідчується уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування (крім секретних заповітів). Крім того, якщо людина перебуває на лікуванні в лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі, заповіт може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем; якщо людина перебуває в будинку для осіб похилого віку та інвалідів заповіт посвідчується директором або головним лікарем цього будинку. Під час плавання на морському судні, річковому судні, що ходить під прапором України, заповіт може бути посвідчений капітаном цього судна. Якщо особа відбуває покарання у виді позбавлення волі, заповіт посвідчується начальником місця позбавлення волі; особи, яка тримається під вартою – начальником слідчого ізолятора. Заповіт військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) частини, з’єднання, установи військово-навчального закладу. Заповіти, посвідчені такими посадовими та службовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених. Якщо особа знаходиться в місцях позбавлення волі (в слідчому ізоляторі), чи може він що-небудь засвідчувати у нотаріуса? Такі дії, як заповіт і довіреність, можуть бути посвідчені начальником місця позбавлення волі (слідчого ізолятора) (ст. 1252, 245 ЦК). Якщо громадянин, що перебуває у місцях позбавлення волі, захоче продати або подарувати належне йому нерухоме або рухоме майно, звичайно, нотаріус в тюрмі посвідчувати такий договір не буде. Для цього видається довіреність уповноваженій особі, яка буде представляти його інтереси у нотаріуса. А якщо необхідно засвідчити підпис на заяві – викликають нотаріуса. Які дії може вчиняти іноземець? Будь-які дії, що не заборонені чинним законодавством. Для іноземців є обмеження у придбанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Продолжение следует
Наследство с “нагрузкой” — Могу ли я завещать принадлежащий мне дом своему внучке с условием, что одну комнату в нем будет занимать моя двоюродная сестра? Сможет ли потом внучка выселить мою сестру оттуда? — Как собственник дома вы вправе не только завещать его любому лицу, но и возложить на наследника (внучку) обязательство предоставить вашей двоюродной сестре комнату в этом доме в пожизненное пользование. Если внучка после вашей смерти примет наследство, то она станет полноправным собственником дома и сможет распорядиться им любым образом, в том числе продать, подарить и т. д. Однако выселить вашу сестру ни внучка, ни кто-либо другой не сможет ни при каких обстоятельствах. Потому что в соответствии со ст. 538 Гражданского кодекса Украины при последующем переходе права собственности на дом или его часть право пожизненного пользования сохраняет силу. Ребенок — не в счет — Жду ребенка от женатого мужчины. С официальной женой он не поддерживает никаких отношений уже два года. Своего жилья у меня нет, но у мужа имеется квартира, приватизированная им совместно с законной супругой. Сейчас он собирается подать на развод. Будет ли суд при разделе имущества (квартиры) учитывать, что у нас будет ребенок? — Ваш ребенок никаких прав при разделе имущества, нажитого его отцом во время первого брака, не имеет. Более того, по закону дети вообще не имеют прав на имущество своих родителей — конечно, за исключением прав, возникающих при наследовании. За субсидией придете через год — Мы продали свою трехкомнатную квартиру и приобрели двухкомнатную. Однако, когда обратились за жилищной субсидией по новому месту жительства, нам отказали, мотивируя это тем, что нынешнюю квартиру мы купили, а потому наша семья не имеет права на субсидию. Так ли это? — Согласно действующему законодательству в случае приобретения гражданами жилого помещения (дома) в частную собственность субсидия для возмещения расходов по оплате пользования данным жильем или его содержания, а также коммунальных услуг назначается не ранее чем через год. Очевидно, из этого и исходили работники отдела субсидий. Но после истечения годичного срока вы снова можете обратиться за жилищной субсидией.
Про проблеми та їх вирішення, стосовно закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” В попередньому номері журналу ми розглядали питання, пов’язані з законом України „Про податок з доходів фізичних осіб”, який вступив в дію з 1.01.2005 року. Як завжди, Верховна рада приймає Закон, а потім всі чекають роз’яснення до нього. В зв’язку з цим, виникають питання, які законодавець не врахував в цьому законі: 1. Яким чином буде вестись контроль за відчуження протягом звітного податкового року вказаних об’єктів нерухомого майна. За відсутність такого контролю може статись ситуація, коли фізична особа протягом одного дня у різних нотаріусів оформила договори купівлі-продажу належної їй квартири, будинку або земельної ділянки. 2. Який державний орган, уповноважений здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства. Органи БТІ, які сьогодні здійснюють оцінку квартир, будинків, тощо... та експерти-оцінювачі, які проводять експертну грошову оцінку земельних ділянок, не є державними органами, уповноваженими здійснювати таку оцінку. 3. Проблема оформлення сьогодні спадщини і дарування. На ці та інші питання ми звернулися за відповіддю до завідуючого Першої Державної нотаріальної контори Мотилюка О.В. Що стосується першого запитання, то сьогодні у державі діє реєстр правочинів. Якщо його модернізувати, можна буде отримати витяг за індифікаційним номером особи та/або прізвище, ім’я, по-батькові про те, скільки об’єктів нерухомого майна вона продала в поточному році. Внести зміни до „Тимчасового положення про порядок державної реєстрації правовласності на нерухоме майно”, (це те положення, згідно якого працює Бюро технічної інвентаризації), в якому уповноважити підприємства БТІ проводити оцінку об’єктів нерухомого майна. Податковій інспекції розробити порядок розрахунку амортизації об’єктів нерухомого майна, доступний для виконання не спеціалістами з бухгалтерського обліку. Олексій Вільямович, що можна сьогодні порадити громадянам щодо операцій з нерухомим майном. Тому що з моменту прийняття закону „Про податки з доходів фізичних осіб”, Україна фактично відмовилась від принципу уникнення подвійного оподаткування? Це дійсно так. Якщо до 2004 року діяв Декрет Кабінету Міністрів „Про прибутковий податок з громадян”, де подвійне оподаткування на ті самі доходи проводити заборонялось, то в теперішньому законі це не передбачено. Тому я порекомендував би громадянам дуже ретельно відноситись до планування будь яких операцій з нерухомим майном, попередньо консультуватись з цього приводу зі спеціалістами. Результатом цього буде оптимізація оподаткування їх прибутків. Останнім часом, зважаючи на новини в Законодавстві, нотаріусам все частіше доводиться задавати громадянам питання: яка подальша доля того майна, яке ви сьогодні збираєтесь купити, подарувати чи заповісти, адже кожен перехід правовласності на нерухоме майно тягне за собою обов’язок сплатити податок. Тому, чим менше таких переходів, тим менше витрат. Що стосується оформлення сьогодні спадщини і дарування, то порядок виконання відповідних статей (щодо оподаткування вищеназваних), мав бути розроблений Кабінетом Міністрів. Поки що такого порядку не існує. Тому державні нотаріуси рекомендують громадянам відкласти, якщо є така можливість, оформлення спадщини та договорів дарування до розроблення відповідного порядку Кабінетом Міністрів. Оксана Хаткевич
Воскресенье, 21 июля 2019 19:50

Докладніше про реструктуризацію

Автор
Докладніше про реструктуризацію За останнi роки в суспільствi склалась ситуацiя накопичення боргiв населения за житлово-комунальнi послуги (квартирну плату або плату за утримання житла, плату за водо-теплопостачання, водовiдвєдення, вивезення побутового смiття та рiдких нечистот, спожиті газ та слектроенергiю) перед постачальниками цих послуг. Враховуюче це, Кабiнет Мiнiстрiв України прийняв Закон України „Про реструктуризацiю заборгованостi з квартирної плати, плати за житлово-комунальнi послуги, спожитi газ та електроенергiю” i затвердив Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 червня 2003 року № 976 “Порядок погашення роструктуризованої заборгованостi та внесення поточних платежiв за житлово-комунальнi послуги”, згiдно якого громадяни мають можливiсть погасити свої накопиченi роками борги за жнтлово-комунальнi послуги, шляхом укладання Договору про реструктуризацiю заборгованостi з пiдприємствами-надавачами житлово-комунадьних послуг. Реструктуризація - це щомiсячнє рiвномiрне погашення заборгованостi та своєчасна сплата поточних платежiв за житлово-комунальнi послуги. Громадяни мають право звернутись до постiйно дiючої комiсії з питань реструктуризацiї заборговавостi за житлово-комунальнi послуги за мiсцем реєстрацiї громадян (ЖЕК) для укладення договору про реструктуризацiю своєї заборгованостi. Заборгованiсть громадян реструктуризується залежно вiд суми заборгованостi та рiвня совокупного доходу сiм’ї на строк до 60 мiсяцiв. Якщо доходу громадянина, що уклав договiр про реструктуризацiю заборгованостi, не вистачає для повного погашення, строк дії договору продовжується до повного його погашення. Для укладення договору необхiдно подати до комiсії: - заяву про реструктуризацiю заборгованостi iз зазначенням видiв житлово- комунальних послуг, за якими вiн зобов’язується здiйснювати погашення боргу; - довiдку про склад сiм’ї; - довiдку про доходи за шiсть календарних мiсяцiв, що передують мiсяць звернення, всiх повнолiтнiх членiв сiм’ї, зареєстрованих в житловому примiщенi; - для непрацюючих членiв сiм’ї працездатного вiку подаються документи про причину тимчасової незайнятостi. Громадяни, якi користуються житловою субсидiєю, подають до комiсiї: - заяву про реструктуризацiю заборгованостi iз зазначенням видiв житлово- комунальних послуг, за якими вiн зобов’язується здiйснювати погашення борту; - iнформацiю Управлiння працi i соцiального захисту населення. Пiдприємство зобов’язується: 1) на перiод погашення реструктуризованої заборгованостi, загальну суму платежiв, що вносяться громадянином на погашення реструктуризованої заборгованостi, установлювати в розмiрi, який не перевищує 25 вiдсоткiв - для працюючих громадян, i 20 вiдсоткiв — для пенсiонерiв та iнших осiб, що утримують будь-якi види соцiальної допомоги; 2) у разi змiн у складi зареєстрованих в житловому примiщеннi осiб, розмiру їх доходiв або рiвня тарифiв на житлово-комунальнi послуги, проводити перерахунок реструктуризованої заборгованостi; 3) у разi дострохового погашення боргу приймати рiшення про дострохове припинення дії договору. Підприємство мае право приймати рiшення про дострокове розiрвання договору про реструктуризацію у разi: дострокового погашення реструктуризованої; вiдчуження громадянином житлового примiщення; подання громадянином заяви про розiрвання договору; подання громадянином докумевтiв з недостовiрними вiдомостями. Громадянин зобов’язується: 1) забезпечити своєчасне погашення борту за житлово-комунальнi послуги згiдно з умовами, визначеними договором; у разi розiрвання договору при вiдчуженнi (продажу) примiщення, сплатити невнесену суму розстроченого боргу та суму нарахованої пені; 2) у разi коли протягом дії договору сталися змiни у складi зареєстрованих в житловому приміщеннi осiб та розмірi доходу, громадянин повинен в мiсячний строк подати відповідні документи до комiсії для перегляду умов договору. Громадянин має право: 1) достроково погаситн борг в повному обсязi або його частину; 2) достроково розiрвати договiр; 3) вимагати проведення перерахунку у зв’язку iз змiною у складi зареестрованйх у житловому примищеннi осiб, або розмsру їх доходу. У разi несвоєчасного внесення плати за договором нараховується пеня в розмiрi 0,01 вiдсотка, яка нараховується за кожний день прострочення, але не бiльш нiж 100 відсоткiв загальної суми боргу, за умови вiдсутностi перед громадянином заборгованостi з виплати заробiтної плати, пенсії, стипендiї та iншнх будь-яких видiв соцiальної допомоги. Багато громадян уклали договори по реструкгуризації заборгованостi перед постачальниками житлово-комунальних послуг та поступово погашають свою заборгованiсть. Але є громадяни, якi вiдмовляються вiд реструтстуризацiї заборгованостi нагадуємо, що в ст. 4 Закону України “ Про реструктуризацію заборгованостi”, говориться, що “заборгованiсть громадян, якi не уклали договiр про реструктуризацiю та не сплачують поточних. платежiв, стягується житлово-комунальними підприємствами за рiшенням суду”.
Воскресенье, 21 июля 2019 18:55

Докладніше про реструктуризацію

Автор
Докладніше про реструктуризацію За останнi роки в суспільствi склалась ситуацiя накопичення боргiв населения за житлово-комунальнi послуги (квартирну плату або плату за утримання житла, плату за водо-теплопостачання, водовiдвєдення, вивезення побутового смiття та рiдких нечистот, спожиті газ та слектроенергiю) перед постачальниками цих послуг. Враховуюче це, Кабiнет Мiнiстрiв України прийняв Закон України „Про реструктуризацiю заборгованостi з квартирної плати, плати за житлово-комунальнi послуги, спожитi газ та електроенергiю” i затвердив Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 червня 2003 року № 976 “Порядок погашення роструктуризованої заборгованостi та внесення поточних платежiв за житлово-комунальнi послуги”, згiдно якого громадяни мають можливiсть погасити свої накопиченi роками борги за жнтлово-комунальнi послуги, шляхом укладання Договору про реструктуризацiю заборгованостi з пiдприємствами-надавачами житлово-комунадьних послуг. Реструктуризація - це щомiсячнє рiвномiрне погашення заборгованостi та своєчасна сплата поточних платежiв за житлово-комунальнi послуги. Громадяни мають право звернутись до постiйно дiючої комiсії з питань реструктуризацiї заборговавостi за житлово-комунальнi послуги за мiсцем реєстрацiї громадян (ЖЕК) для укладення договору про реструктуризацiю своєї заборгованостi. Заборгованiсть громадян реструктуризується залежно вiд суми заборгованостi та рiвня совокупного доходу сiм’ї на строк до 60 мiсяцiв. Якщо доходу громадянина, що уклав договiр про реструктуризацiю заборгованостi, не вистачає для повного погашення, строк дії договору продовжується до повного його погашення. Для укладення договору необхiдно подати до комiсії: - заяву про реструктуризацiю заборгованостi iз зазначенням видiв житлово- комунальних послуг, за якими вiн зобов’язується здiйснювати погашення боргу; - довiдку про склад сiм’ї; - довiдку про доходи за шiсть календарних мiсяцiв, що передують мiсяць звернення, всiх повнолiтнiх членiв сiм’ї, зареєстрованих в житловому примiщенi; - для непрацюючих членiв сiм’ї працездатного вiку подаються документи про причину тимчасової незайнятостi. Громадяни, якi користуються житловою субсидiєю, подають до комiсiї: - заяву про реструктуризацiю заборгованостi iз зазначенням видiв житлово- комунальних послуг, за якими вiн зобов’язується здiйснювати погашення борту; - iнформацiю Управлiння працi i соцiального захисту населення. Пiдприємство зобов’язується: 1) на перiод погашення реструктуризованої заборгованостi, загальну суму платежiв, що вносяться громадянином на погашення реструктуризованої заборгованостi, установлювати в розмiрi, який не перевищує 25 вiдсоткiв - для працюючих громадян, i 20 вiдсоткiв — для пенсiонерiв та iнших осiб, що утримують будь-якi види соцiальної допомоги; 2) у разi змiн у складi зареєстрованих в житловому примiщеннi осiб, розмiру їх доходiв або рiвня тарифiв на житлово-комунальнi послуги, проводити перерахунок реструктуризованої заборгованостi; 3) у разi дострохового погашення боргу приймати рiшення про дострохове припинення дії договору. Підприємство мае право приймати рiшення про дострокове розiрвання договору про реструктуризацію у разi: дострокового погашення реструктуризованої; вiдчуження громадянином житлового примiщення; подання громадянином заяви про розiрвання договору; подання громадянином докумевтiв з недостовiрними вiдомостями. Громадянин зобов’язується: 1) забезпечити своєчасне погашення борту за житлово-комунальнi послуги згiдно з умовами, визначеними договором; у разi розiрвання договору при вiдчуженнi (продажу) примiщення, сплатити невнесену суму розстроченого боргу та суму нарахованої пені; 2) у разi коли протягом дії договору сталися змiни у складi зареєстрованих в житловому приміщеннi осiб та розмірi доходу, громадянин повинен в мiсячний строк подати відповідні документи до комiсії для перегляду умов договору. Громадянин має право: 1) достроково погаситн борг в повному обсязi або його частину; 2) достроково розiрвати договiр; 3) вимагати проведення перерахунку у зв’язку iз змiною у складi зареестрованйх у житловому примищеннi осiб, або розмsру їх доходу. У разi несвоєчасного внесення плати за договором нараховується пеня в розмiрi 0,01 вiдсотка, яка нараховується за кожний день прострочення, але не бiльш нiж 100 відсоткiв загальної суми боргу, за умови вiдсутностi перед громадянином заборгованостi з виплати заробiтної плати, пенсії, стипендiї та iншнх будь-яких видiв соцiальної допомоги. Багато громадян уклали договори по реструкгуризації заборгованостi перед постачальниками житлово-комунальних послуг та поступово погашають свою заборгованiсть. Але є громадяни, якi вiдмовляються вiд реструтстуризацiї заборгованостi нагадуємо, що в ст. 4 Закону України “ Про реструктуризацію заборгованостi”, говориться, що “заборгованiсть громадян, якi не уклали договiр про реструктуризацiю та не сплачують поточних. платежiв, стягується житлово-комунальними підприємствами за рiшенням суду”.
Воскресенье, 21 июля 2019 18:52

ОПЕРАЦIЙ З ВIДЧУЖЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Автор
ОПЕРАЦIЙ З ВIДЧУЖЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА Нечіткість положення Закону „Про податок з доходів фізичних осіб”, який вступив в силу з 1 січня 2005 року, призвела до різкого скорочення кількості операцій в країні по купівлі-продажу нерухомості. 3 1 сiчня 2004 року вступив в дiю закон України „Про податок з доходiв фiзичних осiб”. Окремi статтi цього Закону в тому числi i ст. 11 — Оподаткування операцiй з продажу об’єктiв нерухомого майна, набули чинностi з 1 сiчня 2005 року. Спочатку проаналiзуємо цю статтю. Законодавець подiлив нерухоме майно на двi групи залежно вiд моменту набрання чинностi цим законом (тобто до 1.01.2004 року — п.п. 11.1.1—11.1.4 ст. 11 Закону i пiсля 1.01.2004 року — п.п. 11.2.1. — 11.2.4 ст. 11 Закону). 1. Оподаткування операцiй з продажу нерухомого майна, яке перебувало у власностi платника податку на момент набрання чинностi цим Законом: Дохiд, отриманий платником податку вiд продажу не частiше одного разу протягом звiтного податкового року будинку, квартири чи кiмнати (включаючи землю, що знаходиться пiд таким об’єктом нерухомого майна, або присадибну дiлянку), оподатковується за ставкою цього податку у розмiрi 1 вiдсотка вiд вартостi такого майна, якщо загальна площа такого будинку, квартири або кiмнати не перевищуе 100 квадратних метрiв. У разi, коли площа такого об’єкта нерухомого майна перевищуе 100 квадратних метрiв, то частина доходу, пропорцiйна сумi такого перевищення, пiдлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статтi 7 цього Закону, а саме 5%. Дохiд, отриманий платником податку вiд продажу протягом звiтного податкового року бiльш нiж одного з об’єктiв нерухомостi, а саме будинку, квартири чи кiмнати (включаючи землю, що знаходиться пiд таким об’єктом нерухомого майна, або присадибну дiлянку), або вiд продажу об’єкта нерухомостi, іншого нiж вищезазначенє, пiдлягає оподаткуванню за ставкою 5% вiд обєкта оподаткування. У такому ж порядку оподатковується дохiд вiд продажу об’єкта незавершеного будiвництва. Дохiд від продажу об’єкта нерухомого майна визначається виходячи з цiни, зазначеної у договорi куівлі—продажу, але не нижче оцiночної вартостi такого нерухомого майна, розрахованої державним органом, уповноваженим здiйснювати таку оцiнку відповідно до законодавства. При обмiнi одного об’єкта нерухомостi на iнший (iншi) кожна сторона договору мiни сплачує 50 вiдсоткiв вiд суми податку, розрахованої згiдно вищезазначених правил ( пiдпункти 11.1.1 чи 11.1.2 ст. 11 цього Закону), до вартостi вiдповiдного вiдчужуваного такою стороною об’єкта нерухомостi. 2. Оподаткування операцiй з продажу або обмiну об’єкта нерухомостi, набутого у власнiсть платником податку пiсля набрання чинностi цим Законом: Прибуток, отриманий платником податку вiд продажу не частіше одного разу протягом звiтного податкового року будинку, квартири чи кiмнати (включаючи землю, що знаходиться пiд таким об’єктом нерухомого майна, або присадибну дiлянку), оподатковується за ставкою податку, зизначеною пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону — 13%, а з 01.01.2007 року — 15%. Зазначений прибуток розраховується як позитивна рiзниця мiж доходом, отриманим внаслiдок продажу такого об’єкта нерухомостi, та витратами, понесеними на його придбання (будiвництво), эменшена на 10 вiдсоткiв у розрахунку за кожний рiк володiння такою нерухомiстю, починаючи з другого календарного року, наступного за роком набуття власностi на таку нерухомiсть, а саме за такою формулою: П = (Д - В) х (1 - 0,1 х (Р—1)), де П - оподатковуваний прибуток; Д — дохiд, отриманий платником податку внаслiдок вiдчуження об’єкта нерухомостi; В — витрати, понесенi платником податку у зв’язку з придбанням такого об’єкта нерухомостi; Р — кiлькiсть повних або неповних календарних рокiв, протягом яких об’єкт нерухомостi перебував у власностi платника податку (спiльнiй суміснiй власностi з iншим членом подружжя). При цьому сума податку з такого прибутку не може бути меншою суми мiнiмальної заро6iтної плати, встановленої на 1 сiчня року, в якому вiдбувається вiдчуження такого об’єкта нерухомостi. Прибуток, одержаний вiд продажу протягом звітного податкового року бiльш нiж одного об’єкта нерухомостi будинку, квартири чи кiмнати (включаючи землю, що знаходиться пiд таким об’єктом нерухомого майна, або присадибну дiлянку, або об’єкта нерухомостi, не зазначеного вище, розраховується як позитивна рiзниця мiж доходом, отриманим внаслiдок продажу такого об’єкта нерухомостi, та витратами, понесеними на його придбання будівництва), та оподатковується за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону — 13%, а з 01.01.2007 року — 15%. У такому ж порядку оподатковується прибуток вiд продажу об’єкта незавершеного будiвництва. При цьому сума податку з такого прибутку не може бути меншою суми мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на 1 сiчня року, в якому вiдбувається вiдчуження такого об’єкта нерухомостi. Для цiлей визначення прибутку згiдно з пiдпунктами 11.2.1 або 11.2.2 ст. 11 Закону: — дохiд вiд продажу об’єкта нерухомостi визначається виходячи з цiни, зазначеної у договорi купiвлi—продажу, але не нижче оцiночної вартостi такого нерухомого майна, розрахованої державним органом, уповноваженим здiйснювати таку оцiнку вiдповiдно до законодавства; — витрати з придбання такого об’єкта нерухомостi, зазначенi у нотарiально посвiдченому договорi, а при понесеннi витрат на будiвництво (спорудження) такого об’єкта нерухомостi — його оцiночна вартiсть, розрахована державним органом, уповнозаженим здiйснювати таку оцiнку вiдповiдно до законодавства. При обмiнi одного об’єкта нерухомостi на iнший (iншi) кожна сторона договору мiни сплачує 50 вiдсоткiв вiд суми податку, розрахованої згiдно з положеннями пiдпунктiв 11.2.1 або 11.2.2 пункту 2 ст. 11 Закону, вiдповiдно до вартостi вiдчужуваного такою стороною об’єкта нерухомостi. Враховуючи вищевикладенє виникас декiлька питань, якi не врахував законодавець у цьому законi: 1. Яким чином буде вестись контроль за вiдчуженням протягом звiтного податкового року вказаних об’єктiв нерухомого майна; За вiдсутностi такого контролю може статись ситуацiя, коли фiзична особа протягом одного дня у рiзних нотарiусiв оформила договори купівлі- продажу належної її квартири, будинку або земельної дiлянки. 2. Який державний орган, уповноважений здiйснювати таку оцiнку вiдповiдно до законодавства. Органи БТI, якi сьогоднi здiйснюють оцiнку квартир, будинкiв, тощо та експерти-оцінювачі, якi проводять експертну грошову оцiнку земельних дiлянок, не є державними органами, уповноваженими здiйснювати таку оцiнку. Що стосується нотарiусiв, то податковим агентом при нарахуваннi доходiв (прибуткiв) , визначених статтею 11 цього Закону, є нотарiус, який: а) посвiдчує вiдповiдний договiр за наявностi оцiночної вартостi такого нерухомого майна; б) надає послуги із здiйснення зазначених у цiй статтi розрахункiв. Сума нарахованого податку самостiйно сплачується сторонами угоди, попередньо її нотарiальному посвiдченню, або утримується податковим агентом (нотарiусом), який сплачує (перераховує) її до бюджету у строки та за процедурою, встановленими законодавством для утримання та сплати (перерахування) державного мита. Згiдно ст. 17 цього Закону податковий агент є вiдповiдальним за утримання та сплату (перерахування) до бюджету податкiв з доходiв фiзичних осiб. На податкового агента, в нашому випадку нотарiуса, покладено обов’язок своєчасно та повнiстю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку. Нотарiус, як податковий агент, також несе фiнансову вiдповiдальнiсть (штрафнi санкції) за порушення норм цього Закону. Законом „Про податок з доходiв фiзичних осiб” на нотарiусiв покладенi функцiї фiскального органу — податкових органiв. Дiяльнiсть нотарiусiв регламентована спецiальним законом - Законом України „Про нотарiат”. Вiдповiдно до норм цього Закону, на нотарiусiв не покладасться обов’язок нараховувати, утримувати та сплачувати податки з доходiв фiзичних осiб. Нi державнi, нi приватнi нотарiуси не є державними службовцями. Крiм того, у вiдповiдностi до ст. 3 Закону України “Про нотарiат”, нотарiус не може перебувати у штатi iнших державних, приватних та громадських пiдприємств i органiзацiй, займатися пiдприємницькою i посередницькою дiяльнiстю, а також виконувати iншу оплачувану роботу, крiм викладацької i наукової у вiльний вiд роботи час. На мою думку, в Закон „Про податок з доходів фiзичних осіб” мають бути внесенi змiни, і в першу чергу щодо статусу нотарiуса, як податкового агента. Також, очiкується прийняття нового Закону “Про нотарiат”, в якому, надiємось, чiтко будуть визначенi функцiї нотарiуса та порядок оподаткування його дiяльностi, вiдповiдальнiсть.
Чому люди скоюють злочини? Це питання, скорiше, до психологiв чим до адвокатiв, так як над цiєю проблемою вже сторiччями працюють цiлi установи, але однозначної вiдповiдi на це питания так i немає. На скоєння злочину, в кожному конкретному випадку, впливає маса факторiв, але найголовнiшим, на мою думку, є рiвень соцiальної свiдомостi, на якому базується повага до Закону, а все iнше вторинне. Ваша перша справа - виграли Ви й чи програли? Я нiколи не грав i не граю у справах, а тому нiколи їх не виграю i не програю. Я працюю на задоволення iнтересiв свого клiєнта i результат справи має задовольняти перед усiм тiльки його. Даний принцип я сповiдую, починаючи iз своєї першої справи i до даного моменту, тому маю повне право сказати, що нiколи не зраджував iнтересiв своїх пiдзахисних, а щодо результатiв роботи — то це краще питати у них. За час Вашої практики чи склалася у Вас своя лiнiя захисту, чи Ви йдете шляхом знань, отриманих в учбовому закладі? Перед усiм, я випускник Харкiвського юридичного iнституту, наразi - Харкiвська нацiональна юридична академiя, i тому мушу сказати, що спецiального курсу щодо адвокатської дiяльностi в учбовому закладi не викладалося, а тому вiдповiдний досвiд набувався та примножувався саме пiд час практичної дiяльностi, але принципи захисту завжди були i є сталими i саме на них базується стратегiя захисту у кожнiй справi, яка ставить на метi досягнення максимально сприятливого результату для клiєнта шляхом належного виконання захисником своїх обов’язкiв, в межах наданих йому законом прав та повноважень. Кожний учбовий заклад надає випускнику належний теоретичний фундамент для подальшого будiвництва на ньому конкретної професiйної споруди i, дiйсно, вiд якостi фундаменту залежить можливiсть будiвництва добротної споруди, але, хочу зазначити, що адвокати - це постiйнi студенти, якщо вони тiльки бажають досягати належних висот у своїй професiйнiй дiяльностi. Самозаспокоєння, думка про себе, як про особу, що все знає i все може, безумовно спиняє рiст професiйних можливостей адвоката i веде до його поразки в питаннях професiйного становления, так як останнє є постiйним процесом. На Ваш погляд, яка категорiя справ переважала ранiше /при Союзi/, а яка зараз? Бiльш вiрну вiдповiдь на це питання можуть дати органи статистики. Хоча я добре пам’ятаю як ранiше проводилися цiлi кампанiї щодо боротьби з окремими видами злочинiв. Тобто, є статистичний показник щодо росту окремого виду злочинностi i тут же вiдповiднi змiни в законодавствi i у Вимогах Верховного Суду щодо посилення боротьби iз саме цим видом злочинiв. Я тодi i зараз називав це побутовим термiном “показуха”, так як причини сплеску окремих видiв злочинностi обумовленi перед усiм соцiальними причинами i боротися треба першочергово iз причинами, що приводять до злочинiв, так як злочин - то лише наслiдок iснуючої похибки в соцiальному станi громади, а злочиннiсть эменшується тодi, коли виправляються отi самi похибки. Щодо нинiшнього часу, то, на мою думку, зараз з’явився абсолютно новий, вiдсутнiй ранiше в нашiй державi склад злочинiв, але це, перед усiм, пов’язано iз змiною полiтичної та економiчної систем, а далi, як i ранiше - неповага до закону i новi шляхи його iгнорування. Хоча, вважаю, що зараз збiльшилася кiлькiсть важких злочинiв проти життя та здоров’я людини, та корисливих злочинiв, що є наслiдком низького матерiального рiвня жиггя, поєднаного iз бажанням окремих осiб його термiново полiпшити при вiдсутностi дійових, законних, економiчних та соцiальних можливостей конкретних персон. Владилен Володимирович, чи правда, що у кожного адвоката є категорiя справ, якiй вiн вiддає перевагу перед iншими? Якщо так, то якiй категорiї справ надаєте перевагу Ви? Так, ця думка має повну слушнiсть. Навiть тi адвокати, котрi працюють у всiх сферах застосування права, мають свої улюбленi категорiї справ. Особисто я вже бiльше 20 рокiв працюю виключно у сферi кримiнального судочинства, при цьому навiть у цiй галузi права маю свої прiоритети. Тут мене, перед усiм, цiкавлять складнi справи, з професiйної точки зору, для роботи захисника. Це тi ситуацiї коли особа, що притягується до кримiнальної вiдповiдальностi, не визнає себе винною; коли визнання винностi є результатом юридичної некомпетентностi; коли є спiр щодо квалiфiкацiї дiй винної особи i тому подiбне. Адвокат — звичайна людина. Як вдається справлятися iз вiдчуттям антипатії до клiєнта? Дуже просто. Я нiколи не беру до провадження справи, де в мене клiєнт викликає антипатiю, або коли дiяння його викликають вiдразу. Але iнколи виникають ситуацiї, коли я спочатку укладаю угоду на ведення захисту щодо особи, з якою я ще особисто не спiлкувався, а вiдчуття антипатiї до особи виникає пiзнiше, в особистих контактах, але в цьому випадку я нiколи не керуюся цим вiдчуттям, оскiльки воно може завадити якостi роботи. Це вже мої проблеми, мiй хрест, який я зобов’язаний нести, i я його несу, незважаючи на особистi вiдчуття. Адвокат — як психолог. Напевно, з Вашим професiйним досвiдом любу справу Ви читаєте мiж рядків. Чи завжди можете виявити, що клiєнт говорить правду та наскiльки вiн, насправді винен? Спроба адвоката у справi займатися ревiзiєю правдивостi клiєнта приводить його до неможливостi надати належну правову допомогу i належним чином захистити свого пiдзахисного. У кримiнальному судочинствi для адвоката iснує лише одна правда — це правда його клiєнта i сказане ним для адвоката є iстиною, а його інтереси є визначальними в діях захисника i вiн повинен по-справжньому незалежно i послiдовно вiдстоювати цi iнтереси. Тiльки при цiй умовi захист по справi буде мати належну стартову позицiю. При чому, зважте, це не просто сентенцiї, це вимога Закону до захисника. Адже кримiнально-процесуальний кодекс не вимагає вiд захисника пошуку об’єктивної iстини, це — прерогатива слiдчого, прокурора та суду. Захисник тiльки захищає iнтереси клiєнта, добиваючись вiд iнших учасникiв кримiнального судочинства суворого дотримання вiдносно нього всiх норм судочинства. Повiрте, якщо адвокат вiдходить вiд даних правил, то можливi жахливi наслiдки у виглядi судових помилок саме з вини адвоката. Чи були у Вашій практиці випадки, коли особа була засудженою при недостатній кількості доказів? В даному випадку треба виходити iз поняття професiйної деформацiї, що iснує в психології захисника незалежно вiд нашого бажання. У мене по справi iснують свої поняття достатностi доказiв i з ними можуть не погодитися тi, кому належить право оцiнки доказiв, а тому вони можуть не погодитися зi мною. Повiрте, для мене, як захисника, найважче у роботi настає в той час, коли суд не погоджується iз моєю позицiєю, особливо тодi, коли я впевнений, що людина не винна взагалi, або ж не на стiльки, як то вирiшив суд. В такi моменти настрiй у мене жахливий, особливо коли треба було доводити аксiоми, а в результатi, по вироку, снiг — червоний. В той момент нiчого милого для мене не буває, нiчого мене не тiшить i вiдчуваю себе вкрай пригнiченим. Починаю скрупульозний аналiз всiх сво дiй по справi, з метою пошуку помилки або недостатностi дiй, i починаю працювати над наступними кроками по справi. Чи траплялося, коли, навпаки, за недостатнiстю доказiв та за допомогою Вашого професiоналiзму iз залу суду випускали злочинця? Якщо да, то яке вiд цього вiдчуття: задоволення вiд добре виконаної роботи, чи вiдчуття провини? Перед усiм — злочинцем являється той, вiдносно кого вступив у законну силу обвинувальний вирок, а якщо особа звiльнена iз залу суду iз постановленням виправдального вироку, то ця особа законом визнана невинною. Пам’ятаєте, я вже казав, що для адвоката iснує лише правда його клiєнта, i якщо виправданню посприяв мiй професiоналiзм, за допомогою якого я донiс цю правду до суду, i суд погодився iз думкою захисту, то, повiрте, для адвоката настають самi прекраснi хвилини в його житгi, ти стаєш найщасливiшою людиною у свiтi, все навколо стає прекрасним i свiтлим, твої груди переповняє вiдчуття виконаного обов’язку i щастя за свого пiдзахисного. Таке вiдчуття, по сутi, словами передати неможливо i саме воно закреслює у твоему розумi ту величезну напругу очiкування, той величезний обсяг виконаної роботи, всi душевнi переживання, хвилювання i все що пов’язане з цим. Могли б Ви взятися за стовiдсотково програшну справу? / в раннiй практицi i зараз/ Не iснуе в природi таких справ, хоча б тому, що в справах не граються, їх ведуть, а результат оцiнює клiєнт i тiльки вiн може сказати чи задовольняє його досягнутий результат. Я особисто, коли вступаю у справу, не гадаю про результат — я думаю, що треба зробити для досягнення оптимального результату i саме над цим напружено працюю, а результат якраз i залежить вiд якостi i кiлькостi проведеної роботи. Працюй належно, i результат обов’язково буде, все iнше — це оцiночне поняття. Робота адвоката, по великому рахунку, направлена на необхiднiсть повернути людинi вiру у себе, у законнiсть i справедливість, i саме це є самоцiллю правозахисної дiяльностi, що найменше, саме так я i думаю. Чи правда, що адвокату розкажеш те, що не розкажеш самiй близькiй людинi? Не знаю, але до адвоката у пiдзахисного має бути абсолютна довiра, яка навiть законом захищається - фактом неможливостi допиту адвоката по обставинам, що стали йому вiдомими в зв’язку з виконанням професiйних обов’язкiв. Вiдсутнiсть вiри у свого захисника повинна тягнути за собою його замiну, другого не дано. Чи приходилося зустрiчати Новий рiк не вдома в зв‘язку зi своєю роботою? Ні, Бог милував. Це снято, в моєму розумiннi, сiмейне. Я його завжди вiдмiчаю в колi своєї родини.
Чи можуть бути розірвані або визнані недійсними договори дарування, довічного утримання, інші договори відчуження? Так, розірвати нотаріально посвідчений договір можливо за взаємною згодою сторін по договору, шляхом складання окремого договору у нотаріуса, який посвідчував договір відчуження. Слід зауважити, що сплачені нотаріусу кошти за оформлення договору відчуження при його розірванні не повертаються. Якщо одна із сторін (покупець-продавець, дарувальник-обдаровуваний, відчужувач-набувач) не дійшли згоди і вважають, що їх права якимось чином порушені, вони мають право звернутися до суду за захистом. За наявності певних підстав суд може визнати договір недійсним. У разі визнання договору недійсним, кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала. Хто успадковує майно померлої людини, яка не має спадкоємців та не залишила заповіту? У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (ст. 1277 Цивільного кодексу України).

статьи