Воскресенье, 21 июля 2019 22:05

Одним із стародавніших православних монастирів у місті був вінницький жіночий

Автор
Оцените материал
(0 голосов)
Одним із стародавніших православних монастирів у місті був вінницький жіночий , що його заснував пілсудок Браславський Мизайло Кропивницький. Він одержав грамоту від короля Володислава четвертого з 2 квітня 1635 року, що дозволила йому збудувати “жіночий руського ісповідання монастир чина святого Василія Великого (василянський), а при цьому церква Благовіщення”, але ж при умові- “аби будівлі, дзвіниці, школи, братства цього монастиря не заподіяли аніякої шкоди католицькому костьолу, що міститься поблизу насупроти.” З цього можна судити про боротьбу між цими церквами у першій половині сімнадцятого століття, коли монаситир містився на схилі до річки Бога, між теперішньою вулицею Володарського (колишньою Монастирською) та Свердлова (кол. Петра Могили). В другій половині сімнадцятого ст монастир дуже збіднів, занепав. В 1784 році його знову відбудував унітянський митрополит . На час відходу Брацлавщини до Росії він був “дерев’яним з трьома банями (очевидно такрї ж конструкції й стилю, як сьогоднішня Староміська церква, збудована в 1723 році та в 1850 перенесена в село Зарванці), з дзвіницею і двома дзвонами. Будинки монастирські складалися з 12 келій, їдальні та куховарні. Приміщення з фронту оточувалися частоколом, а ззаду плотом.крім того, в цій же садибі були приміщення для настоятеля церкви, господарські будівлі, город та юридика (монастирська земля), на якій було десять хат піших селян. В 1795 році його приєднують до православної церкви; 1845 рік – через зруйнованість переведено в Браїлів. До оцього часу зі всіх будинків монастиря залишився в первісному його вигляді довгий глинодерев’яний житловий будинок (Володарського, 25), де було 12 келій. Будинок збудовано не пізніше 1784 року під час поновлення монастиря. Його архітектура – цікавий зразок будівництва тої доби.
Прочитано 73 раз

Последнее от нербуд